Дорогі мої друзі та поважні читачі!
Ця книга про героїчну боротьбу кількох поколінь українців за волю, за право жити на батьківській землі в своїй Українській державі в умовах миру, справедливості та взаємоповаги.
Після Першої світової війни з’явилася надія на успіх, але наші старі хвороби взаємної недовіри та розбрату, а далі загарбницькі плани коричневих та червоних диктаторів, знову поставили наш народ на межу виживання. Україною нескінченно котилися штормові хвилі голодоморів, репресій, війн та руйнацій.
Але і в цих умовах молоді патріоти жили, боролися, кохали, терпіли каторги та катування, але зберігали честь та гідність і дотримувалися наших споконвічних народних традицій.
У вир протистояння були втягнуті інтереси представників багатьох народів, але й тут, зрештою, домінували загальнолюдські цінності, а в тяжкій боротьбі перемагало добро.
І не буде прощення перед нашою трагічною історією тим, хто й сьогодні, в умовах нової цинічної, лютої агресії путінської росії проти України, знову панікує, інтригує, ділить владу, накопичує ба-гатство, зраджуючи світлу памʼять полеглих Героїв. Їхні душі з небес уважно спостерігають за нами…
Ми зможемо перемогти лише поєднавши зусилля, відвагу, волю, інтелект, відповідальність та енергію нашого великого народу.
Ми мусимо виконати свій історичний обовʼязок!
Я щиро дякую тим, хто в тяжку годину для моєї родини став поруч з нами, а також усім, хто уважно та терпляче допомагав мені в опрацюванні матеріалів до цієї книги та виходу її в світ.
З глибокою повагою до вас,
Борис ПОНОМАРЕНКО
Присвячую світлій пам’яті мого сина – мужнього воїна, офіцера Збройних Сил України
РОМАНА ПОНОМАРЕНКА

